Якщо громад захоче – її ніщо не зупинить. Як у Києві від забудовника захистили зелену зону Совські ставки. Наводимо нижче статтю Олексія Овчиннікова на сайті Еко.Район.
Якщо чогось сильно захотіти, то обов’язково вийде. Якою б неможливою місія не здавалася б. Наприклад, чи можете ви уявити, щоб місцеві мешканці відбили в забудовника зелену зону, яка й облаштованим парком ніколи раніше не була? Та ще й розташовану у центрі Києва. І навіть домовилися, що міська рада профінансує будівництво парку. Важко уявити. А ось у захисників Совських ставків вийшло.
Еко.Район вирішив дізнатися, як місцевим мешканцям вдалося відстояти улюблені ставки, щоб їх приклад надихнув інших активістів на нові перемоги.
Що таке Совські ставки
Місце це знаходиться між Голосіївським та Солом’янським районами Києва. Це каскад з, ймовірно, штучних або принаймні штучно сформованих у їхніх сьогоднішніх берегах водойм, поєднаних доріжками з облаштованими самими місцевими мешканцями місцями для відпочинку. Як розповів Еко.Району активіст та журналіст Андрій Яніцький, у XIX сторіччі тут вже були ставки, на яких монахи Києво-Печерської лаври виловлювали рибу, а взимку видобували лід. У радянські часи тут був рибгосп, тому ставки зараз мають правильну геометричну форму.
У 90-ті рибгосп припинив своє існування, а ставки почали заростати очеретом, господарська діяльність тут більше не велася. Однак для місцевих вони перетворилися на улюблене місце відпочинку. Хтось приходив та досі приходить сюди рибалити. Хтось провести час із друзями або з дітьми. Тут збираються небайдужі громадяни та місцеві активісти, які влаштовують толоки: прибирають територію та обговорюють новини району.
Прихід забудовника
У 2008 році на Совські ставки прийшов забудовник. Компанія «Господарник» з орбіти впливу депутата міської ради Ігоря Баленка отримала за рішенням його колег з Київради територію у майже 200 тисяч квадратних метрів у оренду на 15 років. Майже одразу забудовник намагався встановити паркан, але місцеві мешканці не дали цього зробити. Конфлікту дивом вдалося уникнути, на якийсь час забудовник припинив активність.
Проте у 2018 році «Господарник» Баленка знов повернувся до активних дій. На більшій частині ставків забудовник планував звести житловий комплекс з 12 та 23 поверхових будинків. А на невеликому клаптику, що залишиться від забудови, пропонував посадити парк. Тобто фактично це значило знищити унікальний для Києва каскад ставків та занепад екосистеми, що вже існує.
Совські хоча й зазнали антропогенного впливу, можуть похизуватися високим рівнем біорізноманіття. Тут живуть болотяні черепахи, гніздяться водоплавні птахи, у тому числі лисухи. За належних умов ставки можуть стати місцем, куди люди приходять, щоб відпочити, насолодитися тишею та спокоєм, навчити дітей бережного ставлення до природи. Для місцевих мешканців цей парк вже став символом сусідської єдності. Але сюди можуть приїздити й з інших районів міста, бо від метро Деміївська та Центрального автовокзалу буквально рукою сягнути.
Правило успіху — об’єднуємося, розповідаємо нашу історію якнайбільшій кількості людей та знаходимо союзників
Але повернемося до «Битви за ставки». Під загрозою забудови місцеві мешканці не спасували, а одразу ж перейшли до дій, щоб захистити улюблені ставки. Вже у травні 2018 році створили петицію за збереження Совських ставків, яку підписали понад 7 тисяч людей. Серед підписантів були депутати, дипломати, вчені, громадські активісти та місцеві мешканці.
Привернути увагу громадськості вирішили й візуально. Над проспектом Лобановського, який проходить поруч зі ставками, вивісили саморобний банер #Save Sovki (Збережемо ставки). Місцеві активісти також прийшли на засідання міської екологічної комісії, щоб озвучити свої вимоги.
Все це мало свої результати. Серед депутатів міської ради знайшлися люди, які підтримали місцеву громаду. Зокрема, вони ініціювали виїзне засідання екологічної комісії на ставках, де у присутності місцевих мешканців ніхто не наважився підтримати забудову. Тобто принаймні на словах вдалося отримати першу підтримку від місцевої влади.
Місцеві мешканці довели, що значно краще опікуються зеленою зоною, ніж її формальний орендар-забудовник. Вони почали регулярно проводити толоки, облаштовувати територію. Хоча за законами це мав би робити орендар. Це також дозволило створити у медіа позитивний образ на користь активістів.
Читайте також: Смерть заводу смерті: чому «ковельське повстання» проти свавілля ветсанзаводу вдалося
Будьте готові до тривалого протистояння
Звісно ж забудовник не здався. Виїзне засідання екологічної комісії формально так і не прийняло жодного рішення, бо було зірвано провокаторами. Стало зрозуміло, що компанія Баленка так просто від оренди не відмовиться.
Протистояння наростало, місцеві теж не хотіли здаватися. Вони зверталися по допомогу до журналістів та навіть перекривали вулиці Києва, щоб привернути увагу до своєї проблеми. У Совських ставків з’явилися прихильники на всіх рівнях, навіть у Верховній Раді. Як тільки з’являлися новини про підготовку до будівництва, одразу ж новини про Совські з’являлися на сторінках газет. Все було публічним, нічого не замовчувалося.
Але справа затягнулося. Екологічна комісія підтримала створення парку, але далі справа не пішла, бо мали б такі рішення ще прийняти земельна комісія столичної міської ради та сама рада в цілому. Активісти звернулися до прокуратури і та подала позов у суд на розірвання договору оренди, але судові засідання затягувалися. І хоча перший суд прокуратура у лютому 2019 року виграла, попереду були апеляції та касація, тому ситуація залишалася на паузі.
Житловий масив біля Совських ставків. Фото Юлії Святенко
Екопарку бути!
Лише три роки після першої перемоги у суді активісти дісталися до фіналу цієї історії. Влітку 2021 року апеляційний суд пристав на бік захисників Совських ставків, а у вересні 2021 року депутати екологічної комісії одноголосно підтримали ідею створення екологічного парку на території Совських ставків. Активісти були до цього готові та навіть розробили концепцію парку.
Залишалася остання касаційна судова інстанція. І вона теж стала на бік громади 6 жовтня. Верховний Суд підтвердив, що орендар порушив умови угоди, тому земля має повернутися киянам.
Попереду знов рішення земельної комісії та сесії Київради, але юридично колишній орендар-забудовник вже не може завадити перетворенню ділянки на екологічний парк. Щобільше, комунальна компанія «Зеленбуд» запросила в депутатів цю землю для створення парку, а мер столиці Віталій Кличко зустрівся з активістами та особисто пообіцяв свою підтримку. Подивимося, чи він дотримається свого слова.
Все, що сталося, стало можливим лише завдяки тому, що місцева громада Совських ставків діяла разом та скоординовано. Місцеві поставили перед собою мету — створити екопарк. І кожен доклав до цього максимум зусиль. Журналісти писали статті, депутати та прокуратура відстоювали інтереси громади на своєму рівні, місцеві виходили на толоки, вивішували банери, були готові у будь-який момент вийти на акції. За ці роки люди побачили, яке дивовижне місце в них поруч із будинками, навчилися розв'язувати проблеми разом, довіряти один одному та допомагати один одному.
Читайте також: Птахи надають крила: прогулянка з родиною бьордвотчерів
Одна із акцій протесту на підтримку збереження Совських ставків
Наостанок ми попросили киянина та активіста Андрія Яніцького дати кілька порад тим, хто хоче захистити свій парк або сквер від забудови. Ось що він розповів Еко.Району:
З самого початку потрібно зібрати всіх однодумців. Серед активістів можуть бути різні люди, не завжди просто знайти спільну мову. Але має бути якесь вузьке коло людей, які діють разом та довіряють один одному.
Потрібно домовитися про спільну мету, про канали комунікації, розподілити обов’язки між собою. Бажано, щоб кожен робив те, що він вміє та любить робити. Хто може майструвати щось – хай дбає про зелену ділянку, облаштовує її. Хто має організаційні навички, хай організує толоки та акції протесту. Хто знає журналістів, той може бути прессекретарем, голосом вашої ініціативи. Хтось має говорити з владою: депутатами, чиновниками.
Бажано, щоб був один або кілька людей, які є обличчям вашої ініціативи. Тоді всі нові активісти будуть розуміти, до кого звертатися у першу чергу. Медіа також буде простіше знаходити ваші контакти.
Не залучайте до свого “вузького кола” сумнівних людей, які можуть виявитися шпигунами від забудовника або мають погану репутацію. Це може нашкодити ініціативі. Але у “широкому колі” симпатиків можуть бути різні люди, ви цього не можете проконтролювати.
Знайдіть свого юриста, якому можна довіряти та який вас підтримає.
Поділяйте політиків не за партійною ознакою, а за ознакою підтримки вашого проєкту. Тоді ви зможете знайти спільну мову зі всіма партіями. Але будьте обережні, не беріть участі у політичних акціях на боці конкретної політичної сили. Ви маєте бути багатопартійними, рівновіддаленими від політичних сил.
Не витрачайте на ініціативу весь свій вільний час. Краще працювати системно та довго, ніж швидко вигоріти. Системна робота дає свої результати.